Виробництво чистих ефірів целюлози включає кілька етапів, починаючи від вилучення целюлози з рослинних матеріалів до процесу хімічної модифікації.
Джерело целюлози: целюлоза, полісахарид, що міститься в клітинних стінках рослин, служить сировиною для ефірів целюлози.Звичайними джерелами є деревна маса, бавовна та інші волокнисті рослини, такі як джут або коноплі.
Целлюлозне виробництво: целюлозне волокно – це процес відділення целюлозних волокон від рослинного матеріалу.Зазвичай це досягається механічними або хімічними засобами.Механічне варіння целюлози передбачає подрібнення або очищення матеріалу для розділення волокон, тоді як хімічне варіння целюлози, таке як крафт-процес, використовує хімічні речовини, такі як гідроксид натрію та сульфід натрію, для розчинення лігніну та геміцелюлози, залишаючи целюлозу.
Відбілювання (необов’язково): якщо потрібна висока чистота, целюлозна маса може пройти процес відбілювання для видалення залишків лігніну, геміцелюлози та інших домішок.Діоксид хлору, перекис водню або кисень є типовими відбілюючими агентами, які використовуються на цьому етапі.
Активація: прості ефіри целюлози зазвичай отримують шляхом взаємодії целюлози з гідроксидами лужних металів з утворенням проміжного продукту лужної целюлози.Ця стадія передбачає набухання целюлозних волокон у розчині гідроксиду натрію або гідроксиду калію при високій температурі.Цей етап активації робить целюлозу більш реактивною щодо етерифікації.
Етерифікація: Етерифікація є ключовим етапом у виробництві ефірів целюлози.Він передбачає введення ефірних груп (таких як метил, етил, гідроксиетил або гідроксипропіл) на целюлозний скелет.Ця реакція зазвичай здійснюється шляхом обробки лужної целюлози етерифікуючими агентами, такими як алкілгалогеніди (наприклад, метилхлорид для метилцелюлози), алкіленоксиди (наприклад, етиленоксид для гідроксіетилцелюлози) або алкілгалогідрини (наприклад, пропіленоксид для гідроксипропілцелюлози). ) у контрольованих умовах температури, тиску та pH.
Нейтралізація та промивання: після етерифікації реакційну суміш нейтралізують для видалення надлишку лугу.Зазвичай це робиться шляхом додавання кислоти, такої як соляна або сірчана кислота, для нейтралізації лугу та осадження ефіру целюлози.Потім отриманий продукт промивають водою для видалення будь-яких залишків хімікатів і побічних продуктів.
Сушіння: промитий ефір целюлози зазвичай висушують для видалення надлишку вологи та отримання кінцевої порошкоподібної або гранульованої форми.Це можна зробити за допомогою таких технологій, як сушіння повітрям, вакуумне сушіння або сушіння розпиленням.
Контроль якості: заходи контролю якості необхідні для забезпечення чистоти, консистенції та бажаних властивостей ефірів целюлози.Це передбачає перевірку продукту на такі параметри, як ступінь заміщення, в’язкість, розподіл часток за розміром, вміст вологи та чистоту за допомогою таких аналітичних методів, як титрування, віскозиметрія та спектроскопія.
Упаковка та зберігання: після того, як ефіри целюлози висушені та перевірені на якість, їх упаковують у відповідні контейнери та зберігають у контрольованих умовах, щоб запобігти поглинанню вологи та розкладанню.Належне маркування та документація деталей партії також важливі для відстеження та відповідності нормативним вимогам.
Дотримуючись цих кроків, можна виробляти чисті ефіри целюлози з бажаними властивостями для різних промислових застосувань, включаючи фармацевтику, продукти харчування, косметику, текстиль і будівельні матеріали.
Час публікації: 24 квітня 2024 р